Иван Желизко: «Украинцу, попасть в топ-чемпионат из Латвии, практически нереально. Разве что из-за хайпа вокруг войны»

Дата: 28 марта 2023 в 15:04 Категория: Новости спорта

Півзахисник Валмієри Іван Желізко розповів, які у нього були варіанти щодо продовження кар'єри, та чи реально потрапити у топ-чемпіонат із Латвії.

– У вашій команді було чимало цікавих перетинів з українцями. Наскільки наші комфортно себе почувають у Латвії та з якими очікуваннями сюди їдуть?

– Якуба прийшов до нас, хоча в нього була досить складна ситуація з Шахтарем. Я наполіг на його трансфері у Валмієру. Він дуже добре себе показав, потрапив в команду року за підсумками сезону Вірсліги та спрогресував у Латвії. 

З точки зору тих українців, які були в Ризі, щось їм не пішло (минулого року ФК Рига підписала Владлена Юрченка, Юрія Вакулка та Олександра Філіппова, ‒ прим.). Може, очікування були інакші, ставлення до самого рівня чемпіонату.

Зараз всі навчилися грати в футбол. Саме головне, коли ти їдеш з думками грати у пів сили це неправильно. Ти не можеш так робити, з точки зору професіонала. То так не працює.

– В міжсезоння клуби УПЛ не кликали додому?

– Виходили на мене, але я хотів зачекати варіантів з Європи, а коли вони пішли ‒ не вийшло домовитись.

– Які були варіанти з Європи?

– Польща, Австрія, Бельгія. Команди назвати не можу.

– Ви залишаєтесь прибічником європейського вектору розвитку кар’єри?

– Я з 18 років ставив за мету грати за кордоном. Не боятись викликів, долати труднощі на своєму шляху.

– До вас це усвідомлення прийшло ще з академії Карпат?

– Так. Англійську мову я знав. У Чехії були складні моменти, але все рівно я хотів відбутися як футболіст, показати себе. Не здобув того шансу. Знаю, через що. 

Потім з’явилася можливість поїхати до Латвії. Так само довго розмірковував, не знав тої країни, того чемпіонату, але вдалося реанімувати себе як футболіста. Після чемпіонства хотілося потрапити в сильніший чемпіонат, але не вийшло. Була не те, що депресія, а скорше вигорання. Чому я лишаюся? Чому я тут? Ми під богом ходимо, його плани трошки важливіші за наші.

– Як на цьому роздоріжжі не знизити до себе вимог?

– Якщо ти маєш мрію та мету, ти не можеш знизити до себе вимоги. Ти молодий футболіст, лишається тільки працювати й працювати.

– Що вам стає у нагоді в подібних ситуаціях?

– Якщо ти не можеш себе перелаштувати, значить ти слабкий футболіст, слабка людина. Йти наперекір всьому – це наша, суто українців, чеснота. Нас нічого не має зламати. В моєму становищі я прийняв цю ситуацію. Більшість людей не приховує свого негативного ставлення до рівня чемпіонату, і на відсотків 50 я з ними можу погодитись, але я нічого не відповідаю на цей хейт.

За той час, що я провів у Латвії, тут почали вливати багато грошей. Футбол в Латвії зараз на підйомі. Ми грали на зборах з Кривбасом, Вересом Металістом, Динамо. Я можу сказати, що в двох матчах ми перегравали суперника, якщо грали би одним складом. Ми так само були під навантаженнями і по грі виглядали цікавіше. 

Валмієра робить ставку на розвиток молодих гравців, щоб вони ставили сильнішими, досвідченішими і результат з часом буде. 

– В якому чемпіонаті бачите себе після Латвії?

– Це теж залежить від моєї гри. Якщо буду прогресувати, моя ціль – це топ-чемпіонат.

– Реально поїхати в топ-чемпіонат напряму з Латвії, без трампліну?

– За всієї поваги, мені як українцю, потрапити в топ-чемпіонат з Латвії, практично нереально. Хіба що через хайп навколо війни. Очевидно, що потрібен трамплін, де я зможу показати, на що спроможний та рухатися далі.

По сообщению сайта FootBoom