Популярные темы

Тренер «Руху»: «В Бергамо люди більше місяця не виходять з кімнат, а в Україні не до кінця усвідомлюють всіх масштабів проблеми»

Дата: 05 апреля 2020 в 14:54


Тренер

Тренер з фізичної підготовки Віталій Романюк у коментарі клубному медіацентру розповів про підготовку «жовто-чорних» та про наслідки коронавірусу.

– Для домашньої роботи я стараюся гравцям підбирати такі вправи, які охоплюють всі групи м’язів, і щоб чергувалася робота верхньої частини тіла та нижньої. Є базові вправи: віджимання, прес, присідання, різні планки. Завершувати заняття обов’язково потрібно кардіоблоком: біг на місці, джампинг джекс (стрибки з хлопком над головою), під час бьорпі (з положення лежачи на грудях потрібно вистрибувати вгору) добре підіймається пульс.

Потрібно працювати циклами: тридцять секунд виконуєш вправи, стільки ж відпочиваєш і так далі. З кожним днем паузу між підходами потрібно зменшувати. От є наприклад шість вправ по тридцять секунд і таких шість кіл. В підсумку маємо приблизно тридцятихвилинне заняття. Це допомагає спалювати калорії і тримати в тонусі м’язи.

– Який інвентар можна використовувати для тренувань вдома?

– Зараз дуже часто використовують для занять mini bands (резинки). З ними є просто безліч вправ. Хто вже більш підготовлений займається з гантелями до двадцяти кілограмів. Якщо їх немає, то можна вийти в магазин та купити бутлі води і вже можна додатково виконувати різноманітні вправи.

Також можна використовувати ролаут для пресу, диски для ковзання, на яких можна тренувати привідні м’язи, біцепс бедра, задню групу м’язів. Є різні баланси, які подібні на подушки. З ними також є дуже багато цікавих вправ. Це допоможе вам урізноманітнити свою роботу. Це все коштує відносно небагато грошей і на будь-якому сайті цей інвентар можна замовити, адже доставки ще працюють. Відтак, кожен має змогу сам сформувати міні-зал для власних потреб.

Все ж найголовніше – це бігова робота, щоб працювала серцево-судинна система. От я читав нещодавно, що Малиновському «Аталанта» привезла додому бігову доріжку. Зрозуміло, що це топ-рівень, а ми повинні наодинці вибігати в парк, в ліс і там тренуватись.

– На вашу думку, скільки потрібно часу після завершення карантину, щоб підготувати футболістів до відновлення чемпіонату?

– Щоб повернути хлопців в ту форму, яка була на фініші зборів, потрібно хоча б три тижні. Це також необхідно для того, щоб після відновлення чемпіонату уникнути різноманітних ушкоджень та травм. Так, як ми розуміємо, грати потрібно буде два матчі в тиждень. Це дуже складно.

Є таке неофіційне твердження: якщо футболіст підготовлений, то він може на піку форми видати три гри, а далі піде спад. А от, якщо гравець після такої великої паузи, то невідомо чи він зможе видати хоча б дві гри на хорошому рівні. Вважаю, має бути велика ротація складу. Все ж з такими проблемами зараз зіткнулися всі. В історії футболу вперше трапилася така ситуація.

– Зараз точиться багато дискусій, щодо формату завершення чемпіонату та чи взагалі це буде можливо зробити. Що ви про це думаєте?

– Найперше потрібно вияснити, яка ситуація з коронавірусом. Принаймні, ми маємо розуміти чи піде захворюваність і смертність на спад. Футбол – гра номер один у світі для глядачів. Якщо матчі й будуть проводитися, то, гадаю, повинні бути обов’язково з вболівальниками. Без людей – це не футбол.

Все ж найголовніше – безпека і здоров’я футболістів, тренерського штабу, працівників клубів та вболівальників. Якщо є хоч якась маленька ймовірність того, що вірус поширюватиметься далі, а, відтак, існує можливість захворіти, то проводити ігри в такому випадку взагалі не бачу змісту.

Має бути стовідсоткова впевненість, що проведення матчів – безпечне. Тоді так, ми обов’язково маємо дограти чемпіонат і вирішити усе за спортивним принципом. Якщо ж такої можливості немає, то потрібно сідати всім керівникам за стіл і разом вирішувати цю проблему.

– Що ви загалом думаєте про поширення пандемії коронавірусу?

– Зараз важко щось сказати, адже ми поглинаємо дуже багато інформації з різних джерел. Гадаю, проблема справді існує. Наскільки вона масштабна зрозуміти непросто. В мене є знайомі, які живуть в італійському Бергамо. Вони розповідають, що там робиться жахіття: дуже багато хворих і смертність неймовірно велика.

В нас, я так бачу, люди не до кінця усвідомлюють всіх масштабів проблеми, адже багато хто гуляє на вулицях та по-різному проводить свій вільний час. В Бергамо вже більше місяця люди не виходять з кімнат. Всі настільки перелякані, що навіть за продуктами в магазин не йдуть. Важко аналізувати інформацію, яка нам поступає.

Тиждень тому нам говорили, що хворіють лише старші люди, проходить два-три дні і вже кажуть, що усі є в групі ризику. Згодом читаєш інформацію про те, що, хто хворів не може знову перенести вірус, а згодом вже спростовують цю новину. Кому вірити? Дивно, але найбільша смертність в тих країнах, де рівень медицини на порядок вищий, ніж в нас. А що говорити про наші маленькі села та містечка?

– Ви вже замислювалися над глобальними наслідками пандемії?

– Наслідки вже є. Я не експерт, але не потрібно ним бути, щоб розуміти – найбільше постраждає економіка, особливо в нашій країні. Важко навіть уявити наскільки. Головне, щоб не було погіршення ситуації в соціумі. Люди можуть дійти до того, що будуть на вулицях грабувати один одного.

Люди втрачають роботи, а жити за щось повинні. В інших країнах, де економіка сильніша, людям компенсують витрати, як мінімум п’ятдесят-сімдесят відсотків заробітної плати. А якщо в нас такого немає, то я не знаю який вихід. Гадаю, щоб стабілізувати ситуацію в Україні після коронавірусу, потрібно буде кілька років, — сказав Романюк.

Поделитесь новостью с друзьями